Прислів’я – це в основному «Прислів’я», як випливає з назви, є також деякі притчі та поезії. Ця книга була написана головним чином Соломоном, наймудрішим царем, який коли-небудь правив, однак деякі з пізніших розділів написані Лемуїлом та Агуром. Він був написаний під час правління Соломона в 970-930 рр. до н.е. Він попросив у Бога мудрості, щоб керувати Божим народом, і Він задовольнив це прохання. Головна мета цієї книги — навчати мудрості Божий народ. Прислів’я — це короткі розумні пояснення, які легко запам’ятати. Вони містять істини. Це речі, які зазвичай правдиві, але не завжди. Наприклад, «Хто обробляє свою землю, той матиме багато хліба» (12:11), зазвичай вірно, що той, хто обробляє свою землю, матиме хліб, але це не є гарантією, що це завжди буде правдою. Вони мають справу з життям, принципами, розсудливістю та сприйняттям. Вони часто розрізняють мудру людину і дурну людину на прикладах притч. • У розділах 1-9 Соломон пише про мудрість для молодших людей. Він розповідає про подробиці побожного життя та дослухання до батьківської поради: «Страх Господній — початок знання» (1:7). Спасіння відбувається лише через віру та довіру до Ісуса Христа, і Приповісті прямо вчать нас: «Надійся на Господа всім своїм серцем, а не покладайся на свій розум. На всіх своїх дорогах визнавай Його, і Він зробить твої стежки прямими» (3:5-6). • У розділах 10-24 є мудрість, яка стосується пересічних людей, які висвітлюють різні теми. Багато з цих притч протиставляють праведного і лукавого і закликають нас віддати свою дорогу Богу: «Є дорога, яка здається людині правильною, але її кінець – дорога смерті» (14:12). • Розділи 25-31, дайте мудрість лідерам. Саме ці прислів’я були переписані народом царя Єзекії, і недарма (25:1). Вони містять багато попереджень та вказівок, які допоможуть ходити й шукати побожне життя. Як зрозумів би вождь війська, Соломон пише в 27:17: «Залізо точить залізо, тож один гострить іншого».

BIB-111 Syllabus.docx